Медреформа, як вона є

0
0

Медреформа, как она есть

Лікарі будуть підписувати контракти, а на швидких — працювати волонтери

Медичну реформу,
прийняту у першому читанні три місяці тому, народні депутати ставлять в
порядок денний останні кілька тижнів. Однак поки законопроект не
дійшов навіть до обговорення – парламент був зайнятий правками до судової
реформу і питаннями пенсій. Незважаючи на це, навколо медреформи
триває гостра дискусія, а сам законопроект до другого читання
обзавівся чи не тисячу поправок на 328 сторінках. Їх в. о.
міністра охорони здоров’я Уляна Супрун назвала «імітацією змін»,
хоча її заступник Павло Ковтонюк ще влітку закликав не боятися кількості
поправок, запропонувавши вести «чесну розмову». При цьому Моз
продовжує активно роз’яснювати населенню суть реформи та окремих її
положень. У той же час голова парламентського комітету з питань
охорони здоров’я Ольга Богомолець виступила проти запланованих
змін і розповіла нам, що без виділення мінімум 123 млрд грн. (5%
ВВП) на охорону здоров’я реформа прийнята не буде. На жаль, але на днях
заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко зізнався, що не бачить у Верховній
Раді достатньої кількості голосів за медреформу і навіть всередині
коаліції до неї є питання. «Сегодня» зібрала головні нововведення
реформи, поговорила про них з Уляною Супрун, а також дізналася, що думають
про ці зміни лікарі.

ОЦІНКА: НАРОД ПРО МЕДРЕФОРМЕ

Кількість тих, хто за останні два
року бачить погіршення якості медицини в Україні, не змінилося – таких
людей 47%, тобто кожен другий! Лише кожен десятий помітив покращення в
останні три місяці. Такі дані дослідження соціологічної групи
«Рейтинг». Що стосується інформованості громадян, то найбільше
українці знають про систему «Доступні ліки», за якою за бюджетні
гроші надаються ліки від діабету, астми і серцево-судинних
захворювань (таких 77%). Ще 54% в курсі про те, що з-за впровадження
механізму контрактів між пацієнтами і лікарями у останніх зростуть
зарплати. Рік тому про таке зростання зарплат знали 50%. Найгірше українці
обізнані про нових протоколах на базі «доказової медицини» – 31%
(доказова медицина – це підхід до медпрактике, при якому рішення про
застосування профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів
приймаються виходячи з доказів їхньої ефективності і безпеки.
Вважається, що такий підхід робить медицину більш сучасної, дозволяє
застосовувати останні розробки, якщо є достатньо клінічних
випробувань).Переважна більшість опитаних (72%) підтримують
законопроекти медреформи, 15% – виступають проти, а ще 12% – не змогли
визначитися. Найвищу підтримку демонструють західні регіони, а
найнижчу – на сході країни. Половина опитаних (53%) переконані,
що державні видатки на медицину повинні формуватися саме по
принципом «гроші йдуть за пацієнтом», тоді як 20% виступають за
фінансування ліжко-місць. Найменше українцям подобається ініціатива,
за якою медпрацівники зможуть мати право працювати на принципах
підприємництва і платити більш низькі податки (50%). Нарешті,
переважна більшість опитаних (73%) підтримують поширену
за кордоном систему, коли громадяни сплачують частину витрат за
отриману медичну допомогу. Серед тих, хто згоден з цією системою, 43%
готові оплачувати від 1% до 10%, 14% – не більше 20%, 17% – не більше 30%, а
9% – не більше половини. Взагалі не готові оплачувати частину витрат на
лікування 9%, а 78% опитаних підтримали б таку систему розподілу
витрат, якщо б вона гарантовано захищала від необхідності давати
хабарі лікарям.

Херсонка Ліза Новизинская призвела інший приклад недбалості лікарів державних поліклінік:

«Невропатолог державної
поліклініки після візиту до неї запропонувала свої послуги в приватному
кабінет зі словами: «Я вас там краще полечу»… Ну не скотство це?»
– пише горожанка в соцмережі.

ФЕЛЬДШЕР: «В СЕЛАХ ВИБИРАТИ НЕМА З КОГО»

Медична реформа піднесена
райдужно, і там все дуже добре розписано. Але візьмемо варіант, коли
людина захоче обрати собі лікаря. В Києві та інших великих містах при
наявність лікарів та амбулаторій вибір є, і не маленький, а от якщо
взяти невеликі райцентри, селища міського типу чи села, то там
зараз вибору практично немає. Працюють один або два лікаря – і все. То
є хороший це доктор чи поганий – без різниці. Люди будуть змушені
укладати договір саме з ним. Для початку на периферії потрібні нові
кадри», – упевнений фельдшер з Миколаївської області Віталій Роїк.

ШВИДКА: ГОЛОВНА ПРОБЛЕМА – ГРОШІ

Лікаря швидкої допомоги з
Дніпропетровської області Денису Опухлому ініціатива залучати
парамедиків до роботи на швидких по душі: «Навіть студент з незакінченим
медосвітою або просто спеціально навчений надавати першу
допомога людина зможе впоратися з такою роботою не гірше лікаря з
дипломом. Але проблема не в кадрах. Скорим не вистачає підстанцій і
обладнання. Хоча найбільша проблема, особливо в сільській
місцевості, – автомобілі. Тому тут не людей треба добирати, а просто
збільшувати фінансування».

«Гривня» запитала у херсонців, що вони думають про нинішній системі охорони здоров’я і чого чекають від медичної реформи

Ярослав,
юрист-консультант:

Якщо чесно, то мені особливо не доводилося звертатися до медиків за
допомогою. Але розумію, що реформи в цій сфері потрібні і важливі. Особисто я –
за страхову медицину, зарубіжний досвід показує, наскільки це
зручно і пацієнта, і медикам. Так і контроль за коштами, так і за
якістю обслуговування при страховій системі, як мені здається, буде на
належному рівні, що важливо. Пацієнти, що мають медстраховку, будуть
впевнені, що їм не треба буде влазити в борги і брати кредити у разі
хвороби, а лікарі будуть отримувати за свою працю гідну зарплату.

Людмила, пенсіонерка:

— Я людина немолода і, звичайно ж, мені
не раз доводилося і доводиться звертатися до лікарів. Всім тим, хто мене
лікував, – низький по-клон. Мені, відверто щастило з докторами. Це були
професіонали і люди з великої літери. Але, на жаль, зараз, щоб
вилікуватися, треба мати багато грошей, а в більшості таких, як я, їх
просто немає. Мені складно сказати, що треба змінити в системі
охорони здоров’я, але думаю, що страхова медицина – це те, що потрібно.
Адже в минулі часи багато хто з нас платили страховку, думаю, що і
зараз змогли б страховим полісом забезпечити собі медобслуговування.

Юрій, працівник морського транспорту:

Абсолютно здорових, як мені здається, людей не буває. І я, природно,
звертався до лікарів за допомогою. Але не можу сказати, що задоволений
якістю медобслуговування. За Конституцією воно в нас безкоштовне, а за
за фактом все, аж до шматочка вати і краплі спирту, треба платити. І так
скрізь – хворий чи ти онкологією або прийшов у поліклініку з нежиттю,
скрізь треба платити. Та я і не проти, якщо б якість діагностики і
лікування були на відповідному рівні. А то ж наші лікарі не відповідають
ні за результат лікування, ні за свої помилки. А лікар, як і будь —
громадянин, повинен нести юридичну відповідальність за свою роботу.
Одним з головних пунктів нової медреформи повинен бути пункт про
відповідальності медиків.

В’ячеслав, музикант:

— Зізнаюся чесно, я боюся потрапляти до
лікарям. Хоча, звичайно ж, не раз доводилося звертатися до медиків. І мені
щастило. Мене лікували досвідчені лікарі, за що їм величезне спасибі. Хоча
повторюся, що краще не хворіти, бо це «задоволення» не по кишені –
дорожнеча страшна! Раніше була безкоштовна медицина, ліки
доступні, а зараз лікуватися можуть собі дозволити лише забезпечені
люди. Але що кардинально поміняти в існуючій системі
медобслуговування, якщо чесно – не знаю.

Олександр, моряк:

Безумовно, я звертався до наших док-торам не раз. І ставлення в мене до
нашій медицині двояке. З одного боку, мені щастило, адже траплялися лише
класні, професійні лікарі, які і правильний діагноз ставили,
і лікування призначали адекватне. Але траплялися й неприємні моменти. До
наприклад, кому сподобаються черги в поліклініках? Прийдеш по запису на
один час, а в підсумку сидиш годину в «живої» черги. І адже
поскаржитися нікому! Медперсоналу явно не вистачає. Вважаю, що
медреформа потрібна. І зміни неодмінно будуть позитивними. Треба лише
набратися терпіння, адже процес будь-якого реформування – не швидкий і не
безболісний, але вірю, що нам все по плечу.

Запитувала Оксана ТЮРІНА

Фото Дмитра КУЛАКОВА

Гривня. Новий формат

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here